У голлівудських фільмах герої виграють у карткових іграх завдяки математиці. Насправді ж дійсно є системи, які допомагають шляхом обчислень приблизно передбачати результат роздач. І кожен, хто планує грати професіонально, має опанувати базову арифметику шансів, імовірностей та аутів.
Принципи підрахунку в покері та блекджеку різні, але в обох випадках, удаючись до математики, можна поліпшити результати. За допомогою простих формул визначають потенціал руки, імовірності результату роздачі, об’єктивно оцінюють шанси на виграш. Розповідаємо, як навчитися правильно рахувати карти в покері й використовувати цю навичку для збільшення прибутку.
Получи бесплатный курс по покеру. Каждому ученику чарты стартовых рук и крутой софт в подарок.— Ты сформируешь крепкую покерную базу
— Научишься работать с софтом
— Узнаешь стратегии на каждый этап игрыНа занятиях тренер составит тебе индивидуальный план развития.
Выбирай себе курс и оставляй заявку!
Навіщо це робити
Граючи в покер, можна використовувати математику для визначення ймовірностей складання комбінацій. Це допомагає оцінити шанси на те, що потрібну карту буде показано в одному з наступних раундів. Якщо ймовірність висока й дає змогу діставати прибуток у конкретній ситуації, гравцеві вигідно продовжувати участь у торгах. І навпаки, якщо ставка збиткова на тривалій дистанції, бо шанси посилитися низькі, розумніше пасувати й виходити з боротьби.
Як навчитися швидко рахувати
Загальні карти викладаються на стіл (борд) по черзі за три етапи. Кожен із них починається після завершення торгів зі ставками в попередньому. Спочатку відкриваються три карти: флоп, потім ще одна — терн, і остання — рівер. Правильний підрахунок допомагає гравцеві на кожному етапі оцінити, чи вигідно далі боротися за банк.
Основна інформація для обчислень:
- загальна кількість карт у колоді — 52;
- кількість різних рангів — 13;
- кількість мастей — 4.
Перш ніж здійснювати обчислення, треба визначити, що потрібно для збирання виграшної комбінації. Для цього варто проаналізувати стартову руку й борд.
Приклад. Покерист тримає на руках різномасті п’ятірку й сімку. На флопі відкриті четвірка, шістка й дама різних мастей. Нескладний аналіз свідчить, що для перемоги в роздачі треба, аби серед двох карт, які залишилися й відкриються на терні та рівері після торгів, були трійка або вісімка. Це дасть стріт, який із великою ймовірністю виграє роздачу.
Підрахунки показують, що в колоді 4 трійки й 4 вісімки, а отже, потрібно вісім аутів. У колоді залишилося 47 невідомих карт, 8 із яких посилюють руку. Імовірність, що потрібна випаде на терні, становить: 8 / 47 = 17.02%. Якщо цього не станеться, залишиться спроба на рівері: 8 / 46 = 17.39%.
Необов’язково самостійно вручну обчислювати відсоток для кожного числа аутів. Можна використовувати готову таблицю.
| Аути | Імовірність виходу на терні | Імовірність виходу на рівері | На двох вулицях |
| 1 | 2.10% | 2.10% | 4.20% |
| 2 | 4.20% | 4.20% | 8.40% |
| 3 | 6.40% | 6.50% | 12.50% |
| 4 | 8.50% | 8.70% | 16.50% |
| 5 | 10.60% | 10.90% | 20.40% |
| 6 | 12.80% | 13% | 24.18% |
| 7 | 14.90% | 15.20% | 27.80% |
| 8 | 17% | 17.40% | 31.50% |
| 9 | 19.10% | 19.60% | 35% |
| 10 | 21.20% | 21.50% | 38.40% |
| 11 | 23.40 | 23.90% | 41.70% |
| 12 | 25.50% | 26% | 45.00% |
| 13 | 27.70% | 28.20% | 48.10% |
| 14 | 29.80% | 30.40% | 51.20% |
| 15 | 31.90% | 32.60% | 54.10% |
Таблиця аутів
Друга та третя колонки показують імовірність виходу за одну вулицю, а четверта — за дві. Вона застосовується, коли торгівля закривається на флопі, тобто терн і рівер буде викладено відразу, без ставок.
Як рахувати аути для визначення ймовірності
Знаючи аути, можна за допомогою простої формули навчитися обчислювати ймовірність поліпшення руки в кожній конкретній ситуації. Ювелірна точність до тисячних відсотків не потрібна — достатньо округлення до цілих чисел.
Тому можна використовувати спрощений варіант формули, яка дає близькі до точних результати.
Як з’ясувати шанс на отримання потрібного ауту:
- Для терну або рівера: помножити кількість аутів на 2.
- Для терну й рівера (разом): помножити на 4.
Якщо у гравця 12 аутів на посилення й він виставляється ва-банк на флопі, імовірність посилитися до шуканої комбінації дорівнює: 12 * 4 = 48%. Тобто в 44 зі 100 подібних розіграшів він завершить роздачу з готовою рукою, а в 56 — ні.
Менше половини позитивних результатів не означають погане рішення. Прибутковість ситуації залежить від шансів на банк. Якщо вони нижчі за ймовірність на перемогу, дія вигідна на великій дистанції. Для точного обчислення треба перевести числа з відсоткового відображення у відношення та порівняти. Докладніше про це — у статті про шанси на банк у покері.
Представлене вище правило діє в Холдемі. В інших різновидах покера його треба коригувати, оскільки в учасників інша кількість карт на руках і в колоді.
Скільки відсотків дає 1 аут:
- в Омасі: 2.5% на одну вулицю, 5% — на дві;
- у 6+ Холдемі: 3% — на одну, 6% — на дві.
У варіантах Стаду та Дро ці розрахунки геть непридатні, оскільки немає борду й кількість «мертвих» аутів залежить від дій гравців.
Як рахувати карти в покері Техаський Холдем за Хатчинсоном
Цю систему опублікував Едвард Хатчинсон 1997 року в одному з канадських журналів про покер. Вона допомагає новачкам оцінити стартову руку в Техаському Холдемі.
Згідно із системою Хатчинсона, потенціал кожної карти можна виразити в очках. Очевидно, що будь-який туз значно перспективніший за будь-яку двійку. Додаючи очки, гравець дістає число, яке приблизно оцінює силу стартера. Наприклад, найвище воно у кишенькових пар тузів або королів. А перспективи на кшталт двійки із сімкою або вісімки з трійкою дуже сумнівні.
Залежно від позиції гравця та пов’язаності карт між собою, нараховуються додаткові очки.
Початкова вартість руки — 0. Далі їй нараховуються бали за такими критеріями:
- номінал: туз — 16, король — 14, дама — 13, валет — 12, десятка — 11;
- пара — 10;
- одномаста — 4;
- конектори: сусідні — 3, з одним розривом — 2, з двома розривами — 1;
- позиція: середня — 3, катоф — 5, батон — 5.
Згідно зі статтею Едварда Хатчинсона, якщо стартер набирає понад 30 балів, він придатний для лімпу або колу на префлопі. Якщо понад 34 — для рейзу.
Приклад оцінювання потенціалу руки KJs, отриманої на катофі:
- король і валет — +14 і +12;
- без пари — 0;
- одномаста — +4;
- конектори з одним розривом — +2;
- позиція катоф — +5;
- сума — 14 + 12 + 4 + 2 + 5 = 37 балів.
Для порівняння, два тузи мають оцінку 42 бали (16 + 16 + 10) і, відповідно, завжди годяться для рейзу.
Застосування на практиці
Система Хатчинсона — ефективний спосіб визначення сили руки для гравців-початківців. Вона легко запам’ятовується й допомагає сформувати уявлення про те, які стартери гідні участі в банку.
Але професіонали не використовують систему Хатчинсона, оскільки вона не враховує маси додаткових факторів: стиль опонентів, глибину стеків, ситуацію війни блайндів, розміри ставок, шанси на банк. Тому вона придатна для новачків, які знайомі з комбінаціями та правилами роздачі, але ще не встигають аналізувати те, що відбувається.
Висновки
У цій статті ми надали основну інформацію про те, як вираховувати карти в покері й використовувати обчислення під час приймання рішень. Завдяки цій математиці можна значно підвищити гральний прибуток і заробляти більше.
Розрахунки здійснюють і новачки, і професіональні гравці — це фундамент стратегії. Для просунутого розуміння перспектив різних рук і діапазонів можна використовувати покерні калькулятори. Регулярні тренування з обчисленнями допомагають запам’ятати поширені ситуації та не губитися під час гри.
У Вас ошибка в тексте:12*4=48%. Исправьте, пожалуйста
Владимир, большое спасибо за замечание, поправили!