3-бет у покері: що це, як застосовувати прийом на префлопі

Трибетом у покері називають третю підвищувальну ставку в раунді торгів. Це один із найпоширеніших прийомів. Його використовують і професіонали, і аматори. Тільки перші відрізняються тим, що трибетять з різною метою: для нарощування банку, напівблефу або вибивання опонента.

Ця стаття розповідає, для чого треба робити 3-бети, у чому вигода від них, як будуються діапазони рейзів та як сприймати 4-бети.

Получи бесплатный курс по покеру. Каждому ученику чарты стартовых рук и крутой софт в подарок.

— Ты сформируешь крепкую покерную базу
— Научишься работать с софтом
— Узнаешь стратегии на каждый этап игры

На занятиях тренер составит тебе индивидуальный план развития.
Выбирай себе курс и оставляй заявку!

Получить бесплатно

Що таке 3-бет у покері

Найчастіше під трибетом мають на увазі другий рейз на префлопі, тобто виконаний після чийогось підвищення. Перша ставка в цьому раунді здійснюється великим блайндом. Вона обов’язкова.

Опен-рейз виконується після неї. Це перше добровільне внесення грошей у банк. Але технічно це вже рейз, тобто друге підвищення на префлопі. Наприклад, у програмі Poker Tracker частота цієї дії позначається статом «2-bet».

На постфлопі такої розбіжності немає: назви кожного рейзу відповідають його порядковому номеру. Наприклад, гравець з ініціативою ставить контбет, дістає рейз від опонента та 3-бетом відправляє всі свої фішки в центр столу.

Вигода від прийому

Як у будь-якої ставки в покері, трибет може мати дві мети:

• Наростити банк. Маючи сильні карти, треба змушувати суперників платити за участь у роздачі. Гравці будь-якого рівня інтуїтивно роблять такий рейз із преміумним спектром (+, +, s). Сильні покеристи розширюють його залежно від стилю та статистики опонентів.
• Забрати банк. Багато суперників легко здаються на рейзи, і це можна експлуатувати. Вони часто скидають і віддають вкладені в банк гроші. Може здатися, що цей прибуток замалий, але він постійний. Іноді параметр fold vs 3bet у статистиці суперника настільки високий, що прибутковим є 3-бет із будь-якими картами.

Новачки й аматори зазвичай трибетять тільки із сильними руками. Тому уважні суперники з часом легко читають їхні комбінації. Діапазон, складений лише із сильних карт, називається лінійним.

Досвідчені гравці використовують збалансовану стратегію. Вони трибетять не тільки із сильними, але й із середніми руками, які виконують функцію блефу. Такий діапазон називається поляризованим.

Матриця показує, що в блеф додаються не випадкові карти, а ті, які володіють великим потенціалом. Вони можуть потрапляти в сильні готові руки на постфлопі. Це своєрідний запасний план. Якщо не вдасться забрати банк на префлопі, залишаться сценарії для продовження роздачі.

Спектри з прикладів неідеальні. У покері взагалі немає універсальних інструкцій. Залежно від статистики й нотсів на опонента можна розширити вел’ю-частину, додавши більше одномастих тузів із бродвею.

Аналогічною є, скажімо, відмова від блефового 3-бету з s-s на користь конекторів і середніх кишенькових пар.

Що точніше підлаштування до суперників, то більше прибутку.

Діапазони трибету з різних позицій

Представлені в цьому розділі чарти ілюструють загальні принципи трибет-структури. Вони показують, як вибір стартових рук змінюється залежно від позиції рейзера та 3-бетора. Не треба сприймати їх як вказівко до дії або на 100% ефективну інструкцію. Найкраща стратегія будується від опонента й не може поміститися в конкретні таблиці.

У прикладах розглядається гра за столами фул-ринг (на 9 осіб). Інформацію взято з книги Натана blackrain79 Вільямса «Б’ємо сучасні низькі ліміти». Вона описує просту стратегію для новачків, які вимагає доопрацювання відповідно до реалій, зокрема додавання блефового діапазону.

EP (рання)

Опен-рейзер у EP настільки вузький, що Вільямс рекомендує колірувати з усіма відповідними руками. А це +, и+.

Трибетіти недоцільно, бо дія видає суперсильну руку. Противники, які мислять, просто скидатимуть усі невідповідні карти.

MP (середня)

Ре-рейзи із середніх позицій теж виглядають небезпечно, але відмовлятися від них уже не варто. Треба нарощувати банк із вел’ю-діапазоном.

Допустимі доопрацювання на кшталт розширення під дуже активного опонента або колу для збереження слабкого суперника в банку.

LP (пізня)

До пізніх позицій належать катоф (CO) і батон (BU). Іноді також додають хайджек (HJ). Перебуваючи на цих місцях, треба активно трибетити.

Діапазон ре-рейзу проти ранніх позицій найвужчий. Тому що на них зазвичай відкривають тільки преміумні стартери.

До трибету проти середніх позицій додається більше рук. У прикладах Натана Вільямса представлено виключно вел’ю-діапазон. У сучасному онлайн-покері бути впевненим регуляром без блефів не вдасться. У лайт 3-бети йдуть низькі кишенькові карти, одномасті конектори та s-s.

У боротьбі батон проти катофу використовується дуже багато карт, тому що для обох позицій характерні широкі діапазони. Ефективність ре-рейзу тут дуже залежить від уміння експлуатувати слабкості опонента.

Блайнди проти EP-LP

Складність гри через трибети на блайндах пов’язана з потребою здійснювати роздачі без позиційної переваги. Тому спектри менші, ніж у пізніх позиціях.

У опонентів на EP завжди надвузький діапазон. Тому у вел’ю-спектрі проти нього виявляються 3–4% рук.

MP розігрує більше стартерів, ніж EP, проте трибетити його занадто широко теж не треба. Не варто додатково ускладнювати собі гру без позиції.

Проти CO та BU використовуються широкі спектри, тому що треба захищатися від крадіжки блайндів. Це ще одна ситуація, у якій дефолтний чарт радше шкідливий, аніж корисний. Підлаштовування до суперників істотно прибутковіше.

BB vs SB

У війні блайндів традиційно використовують найширші спектри префлопу. По суті, гра переходить у хедз-ап, де вміння вибивати опонента й читати його дії важливіше, ніж абсолютна сила карт.

Представлений чарт демонструє найсильніші руки, які точно варто задіяти в боротьбі проти малого блайнду. Але більше цінної інформації для прибуткових дій дають статистика опонента й записані на нього нотси.

Поняття лайт 3-бету

Лайтовий трибет — це ре-рейз, спрямований на вибивання суперника з роздачі. Рішення про те, які руки підходять для цього прийому, залежить від фолд-еквіті. Найпростіший параметр — стат fold vs 3bet у покерному трекері. Він показує у відсотках частоту фолду гравця після ре-рейзу його бету.

Точніше ймовірність показує цей параметр із прив’язуванням до позиції. Вона позначається як IP (in position) та OOP (out of position).

Навчившись використовувати лайтові 3-бети, гравець дістає такі стратегічні переваги:

• Маскує діапазон своїх стартових рук, роблячи його ширшим і менш експлуатованим.
• Заробляє з фолдів опонентів завдяки картам, які раніше сам скидав.
• Отримує більше з вел’ю-частиною діапазону завдяки лузовим діям суперників.

Відсоток блефів у спектрі рейзу визначається позиціями відкриття противника, його статистикою та гральним стилем, а також іміджем і динамікою столу. Серед регулярів популярна побудова структури 3-бету відповідно до частоти фолдів суперника. Тобто якщо він викидає на ре-рейз у 65% випадків, то і блефова частина має становити 65%.

Підлаштування діапазону до столу й опонентів

Грамотна побудова спектра 3-бету в покері — це питання, безпосередньо пов’язане з результативністю. Префлоп закладає базу для гри на наступних вулицях. І що частіше покерист виявляється на флопі з перевагою за еквіті, то більше він заробляє.

Ефективна стратегія завжди будується відносно до опонента. Абсолютна сила стартових рук не така важлива, бо просто мати карти на руках недостатньо — треба конвертувати їхній потенціал у гроші.

Принципи побудови структури трибету на вел’ю:

• Відправні точки: позиція та спектр опен-рейзу опонента, частота його колів і 4-бетів.
• Що ширше суперник відкривається та що рідше здається, то більше рук треба задіяти в грі проти нього.

З опонентами з високим фолд-еквіті ефективною є поляризована структура. Вона дає змогу заробляти завдяки постійному виграшу невеликих банків на префлопі. А проти суперників із низьким фолд-еквіті працює лінійна модель.

Вибір оптимального сайзингу

Розмір будь-якої ефективної ставки визначається позицією, бетсайзингом опен-рейзера, нотсами й усією іншою корисною інформацією. Регулярні тренування допомагають швидко співвідносити ці дані подумки та приймати рішення під час гри.

Але новачкам рекомендують дотримуватися класичних рекомендацій:

• Стандартний розмір трибету — утричі більший за попередню ставку.
• Перебуваючи поза позицією, треба використовувати більший сайзинг, щоб компенсувати незручне становище, — у 3.5.
• У позиції можна трибетити з меншим умінням, оскільки є перевага на роздачу — у 2.7–2.8 разу.

Якщо опен-рейз уже заколірував хтось із учасників, треба додати до ставки ще 1.5–3 розміру ставки.

Приклад. Холдем $0.5/$1. Андрій відкрився з MP у $3 та отримав кол від Сергія на CO. Михайло на BU трибетить до $11.

Досвідчені гравці, змушені часто змагатися з компетентними опонентами, використовують менші сайзинги. Це дає змогу не так багато втрачати, падаючи на 3-бети, зберегти банк невеликим, поліпшити ціну крадіжки блайндів. Вони відкриваються у 2.2–2.5 великих ставки з UTG-MP, 2.5–3 — із CO-BU і 3–3.6 — із SB.

Відповідно це змінює розміри трибетів. Загальні сайзинги відображено в таблиці.

Оптимальні сайзинги трибету для досвідчених покеристів.

Від ре-рейзів доводиться відмовлятися, якщо слабкий опонент сидить на блайндах. Якщо зробити кол, він із великою ймовірністю залишиться в роздачі.

Як реагувати на 4-бет

Реакція на 4-бет, як і на всі рішення в покері, залежить від того, що відомо про суперника та його гральні тенденції. Багато рук доводиться викидати, бо вони об’єктивно слабкі.

Крім того, частота фолду на 4-бет залежить від того, як багато блефів закладено в діапазон трибету. Адже продовжувати зі стартерами, які спочатку не мали високого еквіті, нелогічно.

Оптимальна частота фолду на 4-бет дорівнює 50–60%, але залежить від тенденцій ліміту й пулу. Наприклад, на NL10 не соромно скидати частіше, бо рідкісний суперник може це експлуатувати. А на NL200 і вище блефи закладаються в будь-яку лінію, тому опоненти змушені змагатися в іграх розуму.

Зазвичай на мікролімітах треба покірно викидати більшу частину рук і захищатися у 2–3%. А рішення між 5-бетом і колом залежить від спектра опонента. Його можна оцінити за статистикою.

Типові помилки новачків

Для покеристів-покеристів характерні такі помилки, пов’язані з 3-бетами:

• Рейз тільки з нотсами. Ігнорування можливості забрати банк без боротьби — це, по суті, відмова від грошей.
• Перебільшення фолд-еквіті. Статистична вибірка за статом vs 3bet має бути репрезентативною. У HUD має бути не менше 30–40 семплів, щоб на інформацію можна було спиратися.
• Блефові трибети у фішах. Проти слабких суперників працює прямолінійна стратегія, заснована на діставанні вел’ю з їхніх помилок. Для ефективного вибивання опонента треба представляти його діапазон, але у фішів він може бути вкрай нелогічним.
• Ігнорування позицій. Багато новачків грають на префлопі за приблизно одним чартом проти УЗ та CO. Це помилка. Трибет виконується, щоб зібрати вел’ю або вибити конкретні руки з діапазону опонента. А він тісно пов’язаний із позицією гравця.

Ця стаття не претендує на статус вичерпного керівництва щодо 3-бетів у покері. Написати точні інструкції неможливо. Кожне рішення в покер — це результат опрацювання великого масиву інформації.

Але стаття розповідає, що це за прийом, чому треба та як можна ефективно його використовувати. Наступним кроком у поліпшенні стратегії мають стати аналізування історії, пошук слабкостей, недостатніх ре-рейзів і завищених фолдов. Це допомагає виправити власні помилки й навчитися швидко визначати тонкі місця в грі опонентів.