Флоп у покері

Флоп у покері – це другий раунд (вулиця) торгів у дисциплінах із загальним бордом, який починається, якщо двоє або більше учасників зрівняли ставки на першому етапі (префлопі). На дошку викладають три карти. Гравці зіставляють свої руки з ними й ухвалюють рішення продовжувати роздачу. Виокремлюють різні структури флопів – від номіналів і мастей залежить сила протилежних діапазонів.

Що таке флоп у покері

Торги в дисциплінах із загальним бордом відбуваються в кілька етапів, які називають вулицями. Флоп у покері – це другий раунд у роздачі та перший, у якому учасники бачать дошку. На цьому етапі дилер викладає в центрі столу три карти. Гравці оцінюють свої руки з урахуванням номіналів на борді та ухвалюють рішення, зважаючи на силу та потенціал комбінації.

Відмінність від префлопу

На префлопі учасники знають тільки свої руки. Вони входять у роздачу з урахуванням їхньої сили, а також власної позиції, кількості опонентів попереду та ступеня їхньої агресивності. На флопі доводиться звірятися з бордом, оскільки загальні карти можуть значно змінити початковий розподіл еквіті (частки гравця у банку відповідно до сили рук проти спектра суперника) залежно від стартових діапазонів.

Структура флопу

Структурою флопу в покері називають загальну характеристику трьох карт на борді з урахуванням номіналів карт, їх близькості один до одного та масті. Важливо вміти оцінити ці параметри, оскільки вони впливають на силу ренджів. Одні борди краще підходять агресору з некапнутим на префлоп-«монстрами» і старшим бродвейським діапазоном. Інші дають перевагу колерам зі спектрами, що мають більше слабких кишенькових карт і конекторів.

Важливість позиції на флопі

Гравець, який діє на постфлопі останнім, перебуває у відносній позиції (IP, In Position) до інших учасників. Це дає йому перевагу в оцінці ситуації за столом. Таке положення дає змогу реалізовувати на 15-30% більше еквіті, ніж передбачається під час загального порівняння діапазонів опонентів.

Більше інформації про гравців

Покер – це гра інформації. Перевагу має учасник, який отримав найбільше даних на момент ухвалення рішення. Перебуваючи в позиції, гравець може скорегувати ймовірні спектри суперників залежно від їхніх дій. На флопі це критично важливо, оскільки ставка від опонента OOP (Out of Position) дає покеристові IP набагато більше інформації, ніж кол останнього. Причина полягає у за замовчуванням вузьких спектрах контбетів OOP і широких ренджах продовження IP.

Контроль розміру банку

Гравець у позиції має змогу керувати темпом збільшення банку. На відміну від суперників, йому доступна опція чека, яка завершує раунд торгів та допомагає побачити безкоштовну карту. Водночас опонент змушений робити ставки без впевненості в силі власної руки, окрім роздач з отриманими на флопі натсами. Якщо ж він спробує швидко збільшити розмір банку чек-рейзом, то ризикує втратити велью через чек у відповідь від гравця IP, який вирішив діяти від пот-контролю.

Можливості для блефу

Спроби блефувати набагато частіше завершуються успіхом під час атак у позиції, ніж поза нею. Блефові лінії OOP повинні бути добре продумані, оскільки опонент має стратегічне право на широкі флоати. Крім того, на низьких ставках далеко не всі регуляри вміють правильно будувати спектри з трьох барелів і мають сміливість для завершення обов’язкових блефів.

У позиції гравці частіше роблять ставки з неготовими руками, оскільки опонентам ООР складно захистити навіть середні комбінації, а слабкі й поготів.

Це особливо помітно в найпоширенішому покерному споті – протистоянні батона і блайндів. BU як префлоп-агресор може поставити з більшою частиною діапазону на безліч структур борда. Деякі регуляри доводять значення контбету до 80-90%. Хоча з погляду ГТО це серйозна помилка, на низьких лімітах майже немає опонентів, здатних карати за перевищення частот.

Більше часу для ухвалення рішення

Будь-який покерист зобов’язаний продумувати розвиток роздачі на кілька ходів. Учасник у позиції в цьому також має перевагу. Він може оцінити ситуацію, поки його опонент ООР роздумує над своїм рішенням, а потім отримує в розпорядження власний таймбанк для внесення корекцій. Це особливо важливо в онлайн-іграх із жорстким обмеженням часу на кожну дію.

Безпека

Гра в позиції забезпечує певну тактичну захищеність, вивільняючи покериста від багатьох складних рішень. Варіант пропуску ходу після чека від опонента дає змогу побачити безкоштовну карту, а на пізніх вулицях – дійти до шоудауну. Однак при цьому важливо не зловживати пасивними лініями: часті чеки спричиняють втрату очікуваного значення і порушують баланс діапазонів.

Стратегії гри на флопі в покері

Вибір дій на флопі в покері залежить від багатьох чинників: позиції, кількості суперників, їхніх особливостей. Однак найважливішими параметрами завжди залишаються сила руки чи діапазону суперника, а також структура борда. Для кожної ситуації пропрацьовують свої стратегії.

Сильна комбінація

Під час розіграшу сильних комбінацій слід враховувати текстуру та ймовірний спектр суперника. Варто розуміти, що на певних дошках префлоп-«монстри» AA-QQ втрачають більшу частину еквіті й перетворюються із топових стартерів на ненайкращих блефкетчерів. Сила будь-якої комбінації відносна, доки гравець не знає точної руки суперника.

Отримавши на флопі натс, варто оцінити, чи має суперник комбінації, з якими він готовий оплатити велью. Наприклад, старший сет на сухому борді повністю блокує спектр продовження суперника і потребує слоуплея, тоді як молодша трійка потрапляє до лінії з трьох барелів.

Натс на дошці з великою кількістю дро не гарантує перемоги, тому потребує швидкої реалізації еквіті. Варто розганяти банк великими ставками чи рейзами, щоб змусити суперників заплатити з неготовими розкладами.

Середня комбінація

Розклади середньої сили потребують обережності. Як агресора їх еквіті варто захищати контбетами, якщо діапазон колера погано потрапляє у флоп. Однак, наприклад, топ-пара тузів зі слабким кікером часто лишається в спектрі чека.

Це дає змогу стримати зростання банку, якщо опонент наважиться на рейз. Водночас чек може спровокувати суперника на блеф або змусити його повірити у власну перевагу з руками, які насправді перебувають позаду. У такому разі топ-пара перетворюється на кращий блефкетчер.

Вивчення гравців

Під час ухвалення рішень важливо враховувати особливості опонента. Зокрема, якщо він схильний перехоплювати ініціативу рейзами, слід або збільшити сайзинг, або скоротити стандартний діапазон ставки, щоб мати достатньо еквіті для захисту. І навпаки: якщо суперник схильний віддавати банк без боротьби – можна атакувати його частіше.

Блеф

Блеф – обов’язкова частина стратегії. При цьому блефові комбінації не використовують окремо. Їхнє завдання – балансувати топові розклади та забирати банк досить часто, щоб компенсувати витрати на префлопі. На флопі в покері учасники мають широкі діапазони, тому спектр ставки містить безліч сильних і середніх комбінацій. Відповідно, блефів має бути значно більше.

Нормальним співвідношенням вважають два блефи на одну готову комбінацію.

Багато текстур також підходять для рейзів і чек-рейзів. Їхні діапазони набагато вже й потребують поляризації. Тому запускають у гру натси та топові блефи з потенціалом на підсилення та блокерами: флеш-дро, OESD, гатшоти.

Ставки

Під час побудови діапазону ставки-продовження від агресора на флопі треба враховувати позицію. Нормальною частотою контбету IP вважають 65-75%, OOP – 45-55%. Колер рідко перехоплює ініціативу донкбетом, однак на деяких пов’язаних низьких структурах цей прийом має сенс, оскільки опоненту складно захищати навіть не капнутий на оверпари спектр.

Різновиди флопу

Структура борда визначає хід роздачі та мотивацію учасників вкладати фішки в банк. На деяких дошках власні кишенькові карти мають менше значення, ніж ймовірні руки опонента. Усі флопи прийнято групувати на кілька різновидів:

• Сухі. Борди з віддаленими один від одного номіналами, у яких натсовими комбінаціями є сети, а також узагалі немає прямих дро.

• Скоординовані. Дошки з картами близького номіналу з можливими стрітами з урахуванням рук гравців.

• Дров’яні. Флопи з великою кількістю дро: щонайменше 2 карти сусідніх рангів або однієї масті.

• Райдужні. Борди без збігу мастей.

• Монотонні. Структури однієї масті.

• Спарені. Дошки у двох картах одного номіналу.

• Будовані. Три карти одного рангу.

Кожен різновид передбачає особливу стратегію розіграшу. Власне, у вивченні окремих структур та їхні взаємодії з різними діапазонами й полягає основна робота покериста над теорією.

Як використовувати аути та шанси на флопі

Шанси банку, або пот-одси – одна з основних концепцій покерної математики. Вони розраховуються як співвідношення ставки, яку слід зрівняти, до розміру банку. Це потрібно для порівняння з еквіті рук або діапазонів та визначення точки беззбитковості для колу. Обидва значення залежать від величини ставки.

Наприклад, якщо на флопі суперник ставить півпоту, він пропонує шанси банку 25%. Це означає, що колити можна лише з руками, еквіті яких дорівнює або перевищує 25%. Точну частку гравця в банку розрахувати на ходу досить складно. Зазвичай для цього використовують калькулятори покеру під час розбору роздач після сесії. Однак для певної категорії комбінацій є метод швидкого підрахунку.

Аути – карти, вихід яких на наступних етапах роздачі покращує поточний розклад до сильного чи натсового.

На флопі в покері гравець бачить свій стартер та борд. Невідомими залишаються 52 – 5 = 47 карт, а ймовірність випадання будь-якої з них 1/47 = 2%. Неготові розклади мають різні шанси на покращення комбінацій. Так, флеш-дро складуть флеші за виходу 1 з 9 номіналів, що залишаються в колоді, а щоб гатшот перетворився на стріт, потрібна 1 з 4 карт певного номіналу.

Для швидкого підрахунку використовують «правила двійок та четвірок». Суть у тому, що для наступної вулиці кожен аут дає 2% еквіті, а для двох – 4%. Наприклад, стріт-дро потребує 1 із 8 карт. Ймовірність побачити її на тьорні 8 * 2 = 16%, а на тьорні або ривері – 8 * 4 = 32%. Останнє значення можна сприймати як поточне еквіті двостороннього OESD у першому раунді постфлопу.

Поширені запитання

Що робити, якщо на флопі більше як два учасники?

Мультипоти зазвичай грають прямолінійно та чесно: ставки роблять тільки з натсами та топовими дро. При цьому використовують дрібні сайзинги, щоб зібрати велью з більшої кількості середніх рук і не надто збільшувати банк до отримання додаткової інформації про спектри опонентів.

Навіщо на флопі регуляри часто рейзять низькі кишенькові андерпари?

Ці руки не містять блокерів до високих карт і мають лише два аути на покращення комбінацій. Однак їх часто використовують для балансу, оскільки зберігають еквіті проти стартерів суперника, щоб не потрапили в топ-пару.

Чи правда, що флоп – найважливіша вулиця?

Повноцінна стратегія складається із суми послідовних ліній для різних ситуацій, а другий раунд торгів – лише один з етапів роздачі. Важливо вивчати покер загалом, відстежуючи логіку рішення на всіх етапах.

Чи можна викинути кишенькові AA-QQ на флоп без оверкарт?

Якщо від пасивного любителя з мінімальним рейзом виходить агресія, це робити навіть потрібно, особливо на низьких скоординованих дошках.

Чи завжди варто ставити контбет після чек-рейзу на флопі?

Найчастіше це слід робити як з велью, так і з блефами. Однак, якщо діапазон колу опонента зміщений у бік натсів, можна відмовитися від боротьби з неготовими руками.