PFR та VPIP у покері

VPIP (Voluntarily Put money in Pot) у покері – це ключовий показник, що визначає відсоток роздач, де гравець добровільно вкладає гроші у банк. Разом із PFR ця метрика дає базове уявлення про стиль гри опонента.

Що таке VPIP у покері

Voluntarily Put money in Pot показує частоту добровільного входу гравця у роздачу, не враховуючи обов’язкові ставки (блайнди). Цей відсотковий параметр оновлюється після кожної руки, що робить його ефективним індикатором стилю гравця. Наприклад, значення на рівні 20% означає, що покерист вклав фішки у банк в одній з п’яти роздач.

Так виглядає відображення VPIP та інших статів на панелі HUD

Цікаво, що в деяких покер-румах існують столи з вимогою мінімального рівня цієї статистики, зазвичай близько 30%. Такі обмеження зроблені задля більшої динаміки гри.

Показник PFR у покері

PFR (Pre-Flop Raise) – це відсоток роздач, де гравець робить рейз на префлопі. Показник завжди менший або дорівнює VPIP і демонструє, наскільки агресивний гравець на префлопі.

Важливо: до підрахунку PFR включені як опен-рейзи, так і 3-бети чи 4-бети.

Яке повинно бути співвідношення VPIP та PFR

Оптимальна різниця між цими метриками становить 2–7%. Саме такі значення характерні для професійних гравців. Це свідчить про збалансовану стратегію, де гравець входить у роздачу переважно рейзом, а не колом.

Різниця понад 10% свідчить про пасивний стиль гри, тоді як розрив менш як 2% характерний для надмірно агресивних гравців, які діють або рейзом, або фолдом.

Різниця в наведеному прикладі становить 12%, що вказує на пасивний стиль гри

Під час оцінки стилю гравця важливо враховувати не лише самі відсоткові значення, а й різницю між ними – тільки тоді аналіз буде точнішим.

VPIP у різних типів гравців

Легендарний Дойл Брансон якось сказав: «Людина з грошима – не рівня людині з місією». У контексті покеру це означає, що проста участь у грі (високий VPIP) без агресії (низький PFR) рідко призводить до успіху.

Як використовувати показник VPIP у покері

Практичне застосування цієї метрики вимагає вибірки: декілька десятків роздач для попередніх висновків і декілька сотень – для більш точної оцінки. Залежно від відсоткового значення VPIP можна визначити стиль опонента та підібрати відповідну стратегію гри проти нього:

• Тайтові гравці (менше ніж 15%) грають лише преміум руки. Проти них ефективна крадіжка блайндів, але їхня агресія зазвичай означає преміум руку.
• Регуляри (15-25%) демонструють оптимальний баланс. У цьому діапазоні грає більшість успішних покеристів. Проти таких суперників оптимальною буде дзеркальна стратегія – гра в тому самому стилі. Водночас уміння оцінювати додаткові показники та знаходити слабкі місця в їхній стратегії допоможе переграти гравців цього типу.
• Лузові гравці (25-35%) розігрують багато маргінальних рук. Проти них працює велью-бетинг із сильними комбінаціями. Серед гравців із таким показником можуть траплятися як професійні покеристи, так і слабкі любителі. У цьому випадку особливо важливо звертати увагу на різницю між VPIP і PFR, а також враховувати інші статистичні показники.

Філ Хельмут казав: «Якби не вдача, я б вигравав щоразу». Розуміння статистики допомагає мінімізувати вплив вдачі.

Показник на блайндах

На блайндах цей параметр завжди вищий через кращі шанси банку для колу та необхідність захищатися від спроб крадіжки. Для великого блайнда нормою можна вважати близько 35% (залежно від формату гри), для малого значення нижче – до 30%. З урахуванням особливостей гри на цих позиціях загальні рекомендації щодо оцінки стилю залишаються схожими.

Можливі помилки при використанні показників

Важливо також враховувати особливості інтерпретації статистики в турнірах, особливо багатостолових. У цьому форматі покеру виникає безліч ситуацій, які роблять сліпе використання статистики не лише марним, а й шкідливим. На рішення гравця щодо входу в гру впливають різні фактори: розмір стека, стадія та тип турніру, ICM-тиск, бабл-фактор тощо. Тому під час оцінки стилю суперника в турнірі завжди слід зважати на ці додаткові обставини.