Лімп у покері – одна з можливих дій, доступних гравцеві на префлопі і водночас одна з найсуперечливіших. По суті, лімп – це кол, тобто зрівнювання ставки великого блайнда. Цей хід часто асоціюють із пасивною та слабкою грою. Втім, інколи лімп може бути цілком виправданим, адже навіть професійні гравці інколи використовують його у своїй стратегії.

Існує два види лімпу:

• Опен-лімп – гравець першим робить активну дію на префлопі, зрівнюючи ставку великого блайнда.
• Оверлімп – лімп від гравця після того, як один або кілька суперників перед ним уже зробили те саме.

Важливо розрізняти ці два терміни, адже опен-лімп у більшості випадків вважається помилкою та свідчить про слабку гру, тоді як оверлімп частіше є виправданим тактичним ходом.

Чому вважається, що лімп використовують лише новачки

Існує низка причин, чому лімп, а особливо опен-лімп, вважається стратегічно слабким ходом і ознакою недосвідченого гравця:

1.  Втрата ініціативи.

Якщо гравець був останнім агресором на префлопі, йому легше забрати банк на флопі контбетом, навіть не маючи готової комбінації. Лімп такої можливості не дає.

2. Неможливість виграти банк на префлопі.

Роблячи рейз, гравець має два шляхи виграти роздачу: або на постфлопі, або змусивши опонентів скинути карти ще до флопу. Лімп повністю позбавляє другого варіанту.

3.  Створення мультипотів.

Чим більше гравців бачать флоп, тим нижчими стають шанси на перемогу для будь-якої окремої руки. Лімпи сприяють утворенню мультипотів, тоді як рейзи – навпаки, зменшують цю ймовірність.

4. Провокація агресії.

Сильні агресивні гравці часто відповідають на лімп ізоляційним рейзом – підвищенням ставки з метою вибити інших гравців із роздачі та залишитися один на один проти слабкого діапазону лімпера. Ситуацію ускладнює те, що агресор знаходиться в позиції на лімпера.

Найкращі руки для лімпу у покері

Існують ситуації, коли лімп у покері може бути виправданим і прибутковим прийомом – у певних сценаріях і з конкретними руками. Розгляньмо їх.

Як видно з таблиці, основна ідея лімпу полягає в концепції непрямих шансів (implied odds) – інвестиція невеликої суми заради можливості виграти великий банк. Такі руки добре граються в мультипотах: по-перше, зростає ймовірність того, що хтось оплатить натс, а по-друге, гравцеві не доводиться ухвалювати складних рішень на постфлопі, якщо комбінацію зібрати не вдалося.

В яких випадках варто використовувати лімп

Лімп може бути правильним рішенням не лише з огляду на непрямі шанси, а й залежно від динаміки за столом та стилю гри опонентів.

Блеф

Мабуть, найкреативніший спосіб використання лімпу – це блеф, який можна назвати “лімп-ререйз”. Цей прийом зазвичай застосовують із преміум-руками (QQ, KK, AA) проти дуже агресивних опонентів, які майже завжди рейзять у відповідь на прояв слабкості. Таким чином гравець маскує силу своєї руки й провокує суперника самостійно збільшити банк. Це суто ситуативний, експлуатаційний прийом, який варто використовувати рідко й лише проти конкретних опонентів.

Велика кількість пасивних гравців за столом

За столом із великою кількістю лузово-пасивних гравців, які зрівнюють майже будь-які ставки, стандартна мета ізоляційного рейзу втрачає сенс. Підвищувати ставку зі спекулятивними руками стає менш вигідно, адже це лише роздуває банк проти кількох опонентів. У таких ситуаціях оверлімп перетворюється на кращу й менш ризиковану стратегію.

Проти агресивних гравців

Граючи без позиції проти дуже агресивного суперника, який часто робить ререйзи, лімп у покері може використовуватися для контролю розміру банку. Такий підхід дає змогу уникнути складного рішення щодо великої частини стека ще на префлопі. Найчастіше ця стратегія застосовується на малому блайнді в грі проти великого.

Коли краще не використовувати лімп у покері

Найголовніше правило, яке має засвоїти кожен початківець: якщо немає вагомих і обґрунтованих причин для лімпу – від нього краще відмовитися. Агресія в покері майже завжди дає перевагу, тоді як пасивна гра – найшвидший спосіб стати легкою мішенню для досвідчених суперників.

Як правильно грати проти лімпера

Основним тактичним прийомом проти лімперів є ізоляційний рейз. Його мета – змусити інших опонентів скинути карти та розіграти банк один на один, де гравець матиме перевагу як у діапазоні рук, так і в позиції.

На постфлопі стратегія теж потребує коригування. Проти пасивних гравців не варто часто блефувати, а краще використовувати велью-бети. Водночас проти агресії з їхнього боку варто грати обережніше, адже вона зазвичай свідчить про сильну комбінацію.

FAQ

Яким має бути розмір ізоляційного рейзу?

Існує проста формула: 3–4 великі блайнди плюс 1 додатковий великий блайнд за кожного лімпера.

У чому різниця між лімпом та страдлом?

Лімп – це кол великого блайнда, тоді як страдл – це добровільна сліпа ставка, зроблена до роздачі карт.

Чому не варто лімпити пару тузів?

Кишенькові преміум-пари – це дуже сильні, але водночас вразливі комбінації. Лімп з ними дає суперникам можливість дешево покращити свою руку.

Де частіше використовується лімп у покері: в Омахі чи в Холдемі?

В Омахі лімпи можна зустріти частіше, адже стартові руки в цій грі мають ближчі значення еквіті й основна боротьба за банк відбувається вже на постфлопі.

Що таке діапазон у покері?

Це сукупність усіх можливих рук, які може мати гравець з огляду на його позицію, стиль гри та дії в роздачі.