Лімп у покері — одна з можливих дій, доступних гравцеві на префлопі і водночас одна з найсуперечливіших. По суті, лімп — це кол, тобто зрівнювання ставки великого блайнда. Цей хід часто асоціюють із пасивною та слабкою грою. Втім, інколи лімп може бути цілком виправданим, адже навіть професійні гравці інколи використовують його у своїй стратегії.

Існує два види лімпу. Опен-лімп — гравець першим робить активну дію на префлопі, зрівнюючи ставку великого блайнда. Оверлімп — лімп від гравця після того, як один або кілька суперників перед ним уже зробили те саме.

Важливо розрізняти ці два терміни, адже опен-лімп у більшості випадків вважається помилкою та свідчить про слабку гру, тоді як оверлімп частіше є виправданим тактичним ходом.

Чому вважається, що лімп використовують лише новачки

Існує низка причин, чому лімп, а особливо опен-лімп, вважається стратегічно слабким ходом і ознакою недосвідченого гравця:

• Втрата ініціативи. Якщо гравець був останнім агресором на префлопі, йому легше забрати банк на флопі контбетом, навіть не маючи готової комбінації. Лімп такої можливості не дає.
• Неможливість виграти банк на префлопі. Роблячи рейз, гравець має два шляхи виграти роздачу: або на постфлопі, або змусивши опонентів скинути карти ще до флопу. Лімп повністю позбавляє другого варіанту.
• Створення мультипотів. Чим більше гравців бачать флоп, тим нижчими стають шанси на перемогу для будь-якої окремої руки. Лімпи сприяють утворенню мультипотів, тоді як рейзи — навпаки, зменшують цю ймовірність.
• Провокація агресії. Сильні агресивні гравці часто відповідають на лімп ізоляційним рейзом — підвищенням ставки з метою вибити інших гравців із роздачі та залишитися один на один проти слабкого діапазону лімпера. Ситуацію ускладнює те, що агресор знаходиться в позиції на лімпера.

Сильні агресивні гравці часто відповідають на лімп ізоляційним рейзом – підвищенням ставки з метою вибити інших гравців із роздачі та залишитися один на один проти слабкого діапазону лімпера. Ситуацію ускладнює те, що агресор знаходиться в позиції на лімпера.

Найкращі руки для лімпу у покері

Існують ситуації, коли лімп у покері може бути виправданим і прибутковим прийомом — у певних сценаріях і з конкретними руками. Розгляньмо їх.

Як видно з таблиці, основна ідея лімпу полягає в концепції непрямих шансів (implied odds) — інвестиція невеликої суми заради можливості виграти великий банк. Такі руки добре граються в мультипотах: по-перше, зростає ймовірність того, що хтось оплатить натс, а по-друге, гравцеві не доводиться ухвалювати складних рішень на постфлопі, якщо комбінацію зібрати не вдалося.

В яких випадках варто використовувати лімп

Лімп може бути правильним рішенням не лише з огляду на непрямі шанси, а й залежно від динаміки за столом та стилю гри опонентів.

Блеф

Мабуть, найкреативніший спосіб використання лімпу — це блеф, який можна назвати «лімп-ререйз». Цей прийом зазвичай застосовують із преміум-руками (QQ, KK, AA) проти дуже агресивних опонентів, які майже завжди рейзять у відповідь на прояв слабкості.

Таким чином гравець маскує силу своєї руки й провокує суперника самостійно збільшити банк.

Це суто ситуативний, експлуатаційний прийом, який варто використовувати рідко й лише проти конкретних опонентів.

Велика кількість пасивних гравців за столом

За столом із великою кількістю лузово-пасивних гравців, які зрівнюють майже будь-які ставки, стандартна мета ізоляційного рейзу втрачає сенс. Підвищувати ставку зі спекулятивними руками стає менш вигідно, адже це лише роздуває банк проти кількох опонентів. У таких ситуаціях оверлімп перетворюється на кращу й менш ризиковану стратегію.

Проти агресивних гравців

Граючи без позиції проти дуже агресивного суперника, який часто робить ререйзи, лімп у покері може використовуватися для контролю розміру банку. Такий підхід дає змогу уникнути складного рішення щодо великої частини стека ще на префлопі. Найчастіше ця стратегія застосовується на малому блайнді в грі проти великого.

Коли краще не використовувати лімп у покері

Найголовніше правило, яке має засвоїти кожен початківець: якщо немає вагомих і обґрунтованих причин для лімпу — від нього краще відмовитися. Агресія в покері майже завжди дає перевагу, тоді як пасивна гра — найшвидший спосіб стати легкою мішенню для досвідчених суперників.

Як правильно грати проти лімпера

Основним тактичним прийомом проти лімперів є ізоляційний рейз. Його мета — змусити інших опонентів скинути карти та розіграти банк один на один, де гравець матиме перевагу як у діапазоні рук, так і в позиції.

На постфлопі стратегія теж потребує коригування. Проти пасивних гравців не варто часто блефувати, а краще використовувати велью-бети. Водночас проти агресії з їхнього боку варто грати обережніше, адже вона зазвичай свідчить про сильну комбінацію.

FAQ

Яким має бути розмір ізоляційного рейзу?

Існує проста формула: 3-4 великі блайнди плюс 1 додатковий великий блайнд за кожного лімпера.

У чому різниця між лімпом та страдлом?

Лімп — це кол великого блайнда, тоді як страдл — це добровільна сліпа ставка, зроблена до роздачі карт.

Чому не варто лімпити пару тузів?

Кишенькові преміум-пари — це дуже сильні, але водночас вразливі комбінації. Лімп з ними дає суперникам можливість дешево покращити свою руку.

Де частіше використовується лімп у покері: в Омахі чи в Холдемі?

В Омахі лімпи можна зустріти частіше, адже стартові руки в цій грі мають ближчі значення еквіті й основна боротьба за банк відбувається вже на постфлопі.

Що таке діапазон у покері?

Це сукупність усіх можливих рук, які може мати гравець з огляду на його позицію, стиль гри та дії в роздачі.