Словник термінів покеру

Покер – це гра із власною унікальною термінологією та сленгом. Новачкам важливо розуміти значення кожного терміну покеру, щоб впевнено почуватися за столом. У цьому словнику покерних термінів зібрано короткі визначення основних понять та виразів, які допоможуть швидко освоїтися у специфічній лексиці гри.

Основні терміни

Покер має власну систему базових понять, які формують основу гри. Ці терміни використовуються для опису структури роздачі та ключових елементів правил.

Банк (Pot) – всі фішки чи гроші в центрі столу, за які ведеться гра між гравцями в даній роздачі. Виграш банку отримує той, хто залишається останнім у роздачі або відкриває найсильнішу комбінацію на шоудауні.

Банкрол (Bankroll) – сума грошей, виділена для гри в покер. Під час онлайн-гри банкролом вважаються кошти на рахунку покер-руму. У ширшому значенні – це фінанси, якими покерист готовий ризикувати у будь-який момент для участі в грі.

Безлімітний покер (No Limit poker) – режим гри, за якого немає штучних обмежень на розмір ставки чи рейзу. Гравець у будь-який момент роздачі може поставити в банк будь-яку кількість своїх фішок аж до всього стеку.

Дилер (Dealer) – людина, яка роздає карти гравцям, стежить за ходом гри та розподілом банку. В онлайн-покері роль дилера виконує програма, а позиція дилера визначає, хто ставить блайнди (малий і великий).

Картu столу (Board cards) – спільні відкриті карти, що викладаються на стіл лицем догори. У Техаському Холдемі на борд в ході роздачі здається п’ять карт, якими можуть користуватися всі гравці для складання найкращої комбінації.

Кеш-гра (Cash game) – формат гри в покер на гроші, у якому ставки робляться безпосередньо готівкою (через фішки, що мають грошовий еквівалент). У кеш-іграх гравці можуть приєднатися до столу чи залишити його у будь-який момент, забравши свій виграш або залишок коштів.

Кишенькові карти (Pocket cards) – дві закриті карти, які роздаються кожному гравцю в Техаському Холдемі. Гравець бачить лише свої кишенькові карти, які він поєднує із загальними на борді для формування комбінації.

Лімітний покер (Limit poker) – різновид покеру, в якому встановлено фіксовані верхні та нижні ліміти ставок, а також обмеження на кількість дозволених підвищень (рейзів) протягом роздачі.

Пот-лімітний покер (Pot Limit poker) – режим гри, у якому максимальний розмір ставки обмежений поточним розміром банку. Іншими словами, гравець не може поставити більше фішок, ніж знаходиться в банку на даний момент ставки.

Рейк (Rake) – комісія закладу (казино чи покер-руму) за проведення гри. Зазвичай рейк являє собою відсоток, що утримується з кожного банку в кеш-грі (або включений у бай-ін турніру) на користь організатора.

Рука (Hand) – термін має два значення: по-перше, це карти гравця (його власна комбінація); по-друге, так називають одну роздачу в покері від початку до визначення переможця.

Стек (Stack) – загальна кількість фішок (або грошей), яка є в розпорядженні покериста за столом. Інакше кажучи, стек – це запас фішок, якими він може оперувати під час роздачі.

Турнір (Tournament) – змагальний формат покеру, що починається у визначений час або після набору потрібної кількості учасників. Кожен учасник сплачує внесок (бай-ін) та отримує рівний стартовий стек фішок; гра триває, поки всі, крім одного, не втратять свої фішки. Призовий фонд формується з бай-інів і розподіляється між гравцями, які посіли найвищі місця.

Дії та ставки

Система ставок і послідовність дій за столом визначають динаміку роздачі. Тут зібрані терміни, що описують способи внесення фішок у банк і варіанти реагування на хід суперника.

3-бет (3-bet) – третє за рахунком підвищення в межах одного раунду торгів; фактично перший ререйз після початкового відкриття торгів опонентом.

4-бет (4-bet) – четверте підвищення за серію торгів (ререйз у відповідь на 3-бет опонента); зазвичай означає дуже сильну руку або агресивний блеф.

All-in (Олл-ін) – гра усім стеком покериста, коли він ставить у банк усі свої фішки та грає ва-банк у поточній роздачі.

Ante (Анте) – невелика обов’язковий внесок, яку кожен гравець за столом сплачує в банк перед початком роздачі карт; анте формує стартовий банк і прискорює ігровий процес.

Bet (Бет) – перша ставка в раунді торгів, тобто відкриття торгів на цій вулиці.

Big Blind (Великий блайнд) – обов’язковий внесок наступного після малого блайнда гравця (другого зліва від дилера), зазвичай у 2 рази більша за малий блайнд і визначає мінімальний розмір торгів на префлопі.

Call (Колл) – зрівнювання ставки опонента внесенням до банку суми, рівної його ставці чи підвищенню; дозволяє продовжити боротьбу за банк.

Check (Чек) – пасивна дія: пропуск ходу без ставки та передача права торгів наступному учаснику (можливий лише якщо в цьому раунді ще не було ставок).

Fold (Фолд) – відмова від подальшої участі в роздачі шляхом скидання карт; після фолду учасник більше не претендує на поточний банк.

Overbet (Овербет) – ставка, розмір якої перевищує поточний банк; застосовується для посилення тиску на опонентів та поляризації діапазону.

Raise (Рейз) – підвищення поточного внеску під час торгів, тобто внесення більшої суми, ніж поставив попередній гравець.

Small Blind (Малий блайнд) – обов’язкова «сліпий» платіж, яку перед роздачею робить гравець, що сидить зліва від дилера; як правило, малий блайнд становить половину великого.

Стадії гри

Кожна роздача в покері проходить низку послідовних етапів – від отримання гравцями початкових карт до фінального розкриття рук. Нижче наведено основні стадії роздачі та відповідні терміни, що описують структуру гри:

Вулиця (Street) – загальний неформальний термін, що позначає кожен етап роздачі (раунд торгів). Наприклад, флоп, терн і рівер – це три різні «вулиці» у межах однієї роздачі.

Префлоп (Preflop) – початкова стадія роздачі, коли гравці отримують дві закриті «кишенькові» карти. Після цього відбувається перший раунд торгів перед відкриттям спільних карт.

Рівер (River) – четверта стадія роздачі, під час якої відкривається п’ята (остання) спільна карта. Після ріверу проходить фінальний раунд торгів у роздачі.

Тьорн (Turn) – третій етап роздачі, коли відкривається четверта спільна карта на столі. Після тьорну відбувається черговий раунд торгів.

Флоп (Flop) – друга стадія роздачі, на якій на стіл викладаються перші три відкриті спільні карти. Після флопу проводиться наступний раунд торгів.

Шоудаун (Showdown) – фінальний етап роздачі, коли всі гравці, що залишилися в грі після останнього раунду ставок, відкривають свої комбінації для визначення переможця.

Комбінації та стартові руки

У покері існує фіксована ієрархія комбінацій, що визначають силу руки. Є десять можливих комбінацій, і назви цих наборів входять до базових термінів покеру, які має знати кожен учасник гри. Нижче перелічено всі комбінації від найнижчої до найвищої. Кожна комбінація складається з п’яти карт, а її ранг вказує на силу руки у порівнянні з іншими.

Старша карта (High Card) – найслабша можлива комбінація. Виникає в ситуації, коли жодні з п’яти карт не поєднуються для формування інших комбінацій – немає ні пари, ні стріту, ні флешу тощо. У такому разі ієрархія комбінації визначається найстаршою картою.

Пара (Pair) – комбінація, що містить дві карти однакового рангу плюс три будь-які інші карти. Приклад пари – 7♣-7♦-Q♥-10♠-2♣, де є пара сімок. Пара тузів є найвищою можливою парою, а найнижча – пара двійок. Якщо у кількох опонентів однакова пара, перемагає той, у кого вищий кікер.

Дві пари (Two Pair) – дві карти одного рангу та ще дві іншого рангу. Наприклад, A♠-A♦-K♣-K♥-5♠ – це дві пари (тузи та королі) з додатковою п’ятою картою 5♠. Сила двох пар визначається старшою парою. Якщо старші пари рівні, порівнюються молодші пари, а тоді – кікер.

Трійка (Three of a Kind) – комбінація, в якій три карти одного рангу доповнені ще двома будь-якими картами. Таку комбінацію ще називають «сет» або «трипс» у покерному сленгу. Трійка тузів є найсильнішою трійкою, а трійка двійок – найслабшою. У випадку однакових трійок у декількох гравців (наприклад, на столі лежать три спільні дами), результат роздачі вирішується за кікерами.

Стріт (Straight) – п’ять карт послідовного рангу незалежно від масті. Приклад стріту – 5-6-7-8-9 різних мастей. Туз може бути як найстаршою картою стріту (A-10-J-Q-K – так званий «бродвей»), так і наймолодшою (A-2-3-4-5 – стріт «колесо»). Стріт до туза (A-10-J-Q-K) є найвищим, а стріт 5-4-3-2-A – найнижчим. Якщо двоє гравців зібрали стріт, перемагає той, чия комбінація завершується вищою картою.

Флеш (Flush) – п’ять карт однієї масті (наприклад, п’ять черв або п’ять піків), що не утворюють послідовність. Сила флешу визначається його найвищою картою: флеш з тузом «на верхівці» (ace-high flush) – найсильніший, а флеш з п’ятіркою – найслабший. Якщо кілька гравців мають флеш, порівнюються їхні найстарші карти, а за потреби – наступні за старшинством.

Фулл-хаус (Full House) – три карти одного рангу і дві іншого. Простими словами, це одночасно «трійка» і «пара». Приклад фулл-хауса – Q♠-Q♥-Q♦-8♣-8♥, що називають «дами фулл вісімок» (three of a kind Q плюс пара 8). У порівнянні двох фулл-хаусів перемагає той, у якого вищий ранг трійки; наприклад, 10-10-10-3-3 (де трійка десяток) сильніше за 8-8-8-A-A (трійка вісімок), навіть якщо комбінація опонента містить пару тузів.

Каре (Four of a Kind) – дуже сильна комбінація, в якій зібрано чотири карти одного рангу плюс одна додаткова. Каре тузів є найвищим можливим каре, а каре двійок – найнижчим. Якщо за столом утворилося спільне каре (наприклад, чотири дами на борді), то для визначення переможця враховують кікер.

Стріт-флеш (Straight Flush) – надзвичайно сильна комбінація, що поєднує властивості стріту і флешу одночасно. Це п’ять послідовних карт однієї масті. Приклад стріт-флешу – 4♣-5♣-6♣-7♣-8♣. Єдиною комбінацією, що перевершує будь-який стріт-флеш, є роял-флеш. Якщо двоє гравців зібрали стріт-флеш, переможе той, чия послідовність карт старша.

Роял-флеш (Royal Flush) – найвища з можливих комбінацій в покері. Це стріт-флеш від десяткки до туза однієї масті. Іншими словами, роял-флеш – це найстарший можливий стріт-флеш. Класичний приклад: 10♥-J♥-Q♥-K♥-A♥. Роял-флеш неможливо побити жодною іншою комбінацією; імовірність зібрати її надзвичайно низька, тому ця комбінація трапляється вкрай рідко.

Стартова рука (Starting hand) – початкова рука гравця, з якою він починає роздачу. У Техаському Холдеі стартова рука – це дві кишенькові карти, отримані на початку. У інших різновидах покеру кількість карт в стартовій руці може бути більшою (наприклад, Омаха – чотири) або меншою. Сила стартової руки багато в чому визначає подальшу стратегію розіграшу: преміум-руки (наприклад, пара тузів, туз-король одномасні тощо) дають більше шансів на виграш, тоді як слабкі стартери зазвичай скидають на префлопі.

Аути (Outs) – кількість карт у колоді, які ще не відкриті й теоретично здатні посилити або завершити незакінчену покерну комбінацію. Іншими словами, це “виграшні” карти, які доповнять комбінацію.

Двостороннє стріт-дро (Open-ended straight draw, OESD) – стріт-дро, якому бракує однієї карти з двох кінців послідовності. Іншими словами, стріт може “закритися” однією з двох карт. Така ситуація дає гравцеві до 8 аутів для отримання стріту. Наприклад, якщо гравець має 7-8-9-10, стріт утвориться при виході як 6, так і J (будь-яка із цих двох карт завершить послідовність).

Дро (Draw) – покерний термін, що означає неповну (незавершену) комбінацію, якій бракує однієї (інколи двох) карт для формування сильної руки. Зазвичай під “дро” мають на увазі потенційний стріт або флеш – тобто комбінацію, якій до стріту чи флешу не вистачає лише однієї карти.

Кікер (Kicker) – так називають найвищу “непарну” карту, яка не входить до основної комбінації гравця, але використовується для визначення переможця при однакових комбінаціях. Кікер не використовується для визначення сили комбінації яка складається з п’яти карт (наприклад, стріт чи флеш), але важливий у випадках пар, двох пар, сетів тощо.

Оверкарта (Overcard) – карта в руці гравця, ранг якої вищий, ніж у будь-якої на борді. Термін зазвичай застосовується до стартових (кишенькових) карт, які “старші” за всі карти флопу. Наявність оверкарт означає, що гравець ще не зібрав комбінацію, але його рука теоретично може покращитися до більш сильної, ніж в опонентів, якщо на наступних вулицях не прийде нічого значущого.

Оверпара (Overpair) – кишенькова пара, старша за весь борд. Цей термін вживається, коли пара на старті перевершує рангом найвищу відкриту карту на столі. Оверпара вважається сильною комбінацією на флопі, оскільки жодна з відкритих карт не створює старшу пару.

Стріт-дро (Straight draw) – ситуація, коли гравець зібрав чотири послідовні карти і йому бракує лише однієї для утворення стріту. Інакше кажучи, це неготовий стріт, що стане повноцінним за умови виходу потрібної карти – аута.

Флеш-дро (Flush draw) – незавершена комбінація до флешу, коли гравцеві бракує однієї карти певної масті для збору п’яти одномасних карт. Флеш-дро є дуже сильною рукою-дро, адже має 9 аутів на посилення (дев’ять карт потрібної масті в колоді).

Гатшот (Gutshot) – різновид стріт-дро, якому бракує однієї конкретної карти в середині стріт-послідовності. Такий стріт-дро дає лише 4 аути для завершення комбінації (на відміну від 8 аутів у відкритого стріт-дро). Наприклад, якщо на руках і борді є послідовність 3-4-6-7, то для стріту не вистачає тільки 5 – чотирьох п’ятірок у колоді. Гатшот ще відомий як “inside straight draw” – внутрішнє стріт-дро, яке закривається однією можливістю.

Терміни турнірного покеру

У турнірному покері використовується багато спеціальних термінів та сленгових виразів, які важливо розуміти для успішної гри. Нижче наведено пояснення ключових понять турнірного покеру.

Аддон (Add-on) – одноразова докупівля фішок під час турніру у заздалегідь визначений період гри. Зазвичай аддон дозволяється після завершення ребай-періоду (періоду необмежених повторних входів) – наприклад, на рівні одразу після закінчення пізньої реєстрації. Аддони дають усім учасникам додаткові фішки за фіксовану плату, щоб збільшити свій стек перед наступними етапами турніру.

Бабл (Bubble) – стадія турніру безпосередньо перед призовою зоною. Це момент, коли для потрапляння у призи (ITM) залишається вилетіти лише одному чи декільком учасникам. Покерист, який вибуває «на баблі», стає останнім, хто не потрапив у призи.

Баунті (Bounty) – спеціальна нагорода, яку отримують за вибивання опонента з турніру. Така система призових використовується в особливих “нокаут”-турнірах: за кожного вибитого суперника гравцю належить окремий грошовий приз (або додаткова частина призового фонду). Розмір баунті може бути фіксованим або прогресивним (зростає з кожним наступним вибиттям опонента у форматі PKO).

Бай-ін (Buy-in) – вступний внесок, який сплачується за участь у турнірі. Зазвичай ця сума включає комісію покер-руму (рейк) у розмірі близько 5–12%. Чистий бай-ін – це частина внеску без комісії, тобто сума, що повністю йде до призового фонду турніру.

Фінальний стіл (Final table) – останній стіл турніру, за яким збираються всі учасники, що залишилися в грі на заключній стадії. На фінальному столі розігрується найбільша частина призового фонду, і зазвичай він формується з 6–9 гравців (залежно від регламенту максимум може бути до 10 учасників).

Фрізаут (Freezeout) – класичний формат турніру, в якому кожен учасник має тільки один шанс на гру. У фрізаут-турнірах не дозволені повторні входи (немає ребаїв і ре-ентрі), відсутні аддони, а також за вибивання суперників не нараховуються баунті-нагороди.

Гарантований призовий фонд (Guaranteed prize pool) – мінімальна сума призового фонду, яку організатор турніру (покер-рум) гарантує виплатити незалежно від кількості учасників. Така “гарантія” оголошується заздалегідь. Якщо сукупні бай-іни гравців досягають або перевищують заявлену суму, вважається, що гарантію виконано (призовий фонд повністю сформований внесками учасників).

ICM (Independent Chip Model) – математична модель, що використовується для оцінки реальної грошової вартості турнірних фішок (стеків) під час розподілу призів. Концепція ICM відіграє важливу роль у прийнятті рішень на пізніх стадіях і на фінальному столі, коли різниця між призовими виплатами суттєва і кожен втрачена або набута фішка впливає на очікувану грошову виплату гравця.

ITM (In The Money) – абревіатура, що означає потрапляння гравця до призової зони турніру. Дослівно фраза “in the money” перекладається як “в грошах”, тобто бути серед призерів. Той, хто потрапив до ITM, вже гарантовано отримує призову виплату, розмір якої залежить від зайнятого місця.

HUSNG (Heads-Up Sit & Go) – різновид одностолового турніру у форматі heads-up. У такому SnG змагаються лише двоє гравців, які за одним столом визначають переможця.

MTT (Multi-Table Tournament) – багатостоловий формат турніру, де одночасно грає велика кількість учасників за багатьма столами. У процесі вибування учасників столи об’єднуються, доки не залишиться фінальний. Призовий фонд розподіляється між певною частиною учасників (приблизно 10–20%), а переможець зазвичай отримує найбільшу частку – до п’ятої частини фонду.

Нокаут (Knockout) – термін, що має два значення у покері. Перше – означає вибування гравця з турніру (виліт після того, як він програв усі свої фішки). По-друге, нокаут-турнір – це формат гри з баунті, коли за вибивання опонентів передбачені окремі виплати з призового фонду.

Одностоловий турнір (Sit & Go) – турнір, що проводиться за одним столом. Зазвичай у ньому беруть участь від 6 до 10 гравців, і стартує він одразу після того, як збереться необхідна кількість учасників. Призові виплати в такому SnG-турнірі отримують лише 1–3 найкращі гравці.

Оверлей (Overlay) – ситуація, коли фактичний призовий фонд, зібраний із бай-інів гравців, виявляється меншим за оголошену гарантію турніру. Різницю (дефіцит) покриває покер-рум зі власних коштів, щоб виплатити обіцяні призи. Оверлей фінансово вигідний для учасників, адже вони змагаються за більший призовий фонд, ніж сумарно внесли бай-інів.

Раннер-ап (Runner-up) – гравець, який посів друге місце у турнірі. Неформально такого учасника називають “срібним призером” події. Хоча друге місце не приносить чемпіонського трофея, раннер-ап усе ж отримує значний приз, хоч і менший за виграш переможця.

Ребай (Rebuy) – повторний вступний внесок у турнірі, що дозволяє придбати додаткові фішки після початку гри. Період ребаїв триває обмежений час на початку турніру, протягом якого учасники можуть за потреби поновити свій стартовий стек. Зазвичай ребай можна зробити лише у випадку, коли поточний стек опустився нижче стартового; кількість таких докупок обмежується правилами турніру.

Ре-ентрі (Re-entry) – повторний вхід у той самий турнір після повного вибування. Якщо були витрачені усі фішки, формат ре-ентрі дозволяє знову сплатити бай-ін і отримати новий стартовий стек, щоб продовжити гру в тому ж турнірі. На відміну від ребаю, ре-ентрі оформлюється як нова реєстрація – гравця фактично реєструють заново, часто навіть за іншим місцем за столом.

Сателіт (Satellite) – відбірковий турнір (формат МТТ або СНГ), у якому замість грошових призів розігруються квитки на інші покерні змагання або турнірні пакети на офлайн-серії. Переможці сателіта одержують право участі в дорожчих подіях за відносно низьку плату бай-іну.

Spin & Go – різновид швидкого турніру (гіпертурбо) на трьох учасників. Особливістю Spin & Go є випадковий призовий фонд, який визначається перед початком гри після реєстрації всіх учасників. Переможець отримує весь або частину випадково визначеного призу, тому потенційний виграш може перевищувати стандартний бай-ін у багато разів.

Чиплідер (Chip Leader) – гравець із найбільшим стеком у турнірі; має максимальний контроль у роздачах і може тиснути на менш забезпечених суперників.

Прийоми

У покері існує цілий арсенал тактичних прийомів, які гравці застосовують для підвищення свого виграшу або отримання переваги над опонентами. До них належать різноманітні ставки, рейзи та маневри, що допомагають змусити суперників помилитися, максимізувати прибуток із сильних рук або зберегти фішки у невигідних ситуаціях. Нижче наведено ключові покерні прийоми з поясненням суті кожного:

Блеф (Bluff) – дія, за якої учасник гри намагається змусити суперників пасувати, роблячи ставку чи рейз із комбінацією, що насправді слабша за їхні.

Велью-бет (Value bet) – ставка, мета якої отримати максимум фішок від опонентів із гіршою комбінацією. Застосовується, коли учасник впевнений у своїй перевазі в роздачі.

Захист блайндів (Defending the blinds) – стратегія, коли на малому або великому блайнді діють агресивніше, щоб не дозволити суперникам з пізніх позицій «вкрасти» обов’язкові ставки.

Ізолейт (Isolation raise) – великий рейз у відповідь на дію суперника з метою залишитися з ним сам на сам у роздачі, скоротивши кількість учасників торгів.

Колд-кол (Cold call) – кол ставки або рейзу без попередньої участі в торгах у цьому раунді, зазвичай після того, як перед гравцем уже були підвищення.

Колдаун (Calldown) – послідовне зрівнювання ставок опонента на кількох вулицях із наміром дійти до відкриття карт без власних рейзів.Стіл (Steal) – спроба виграти блайнди без боротьби, зазвичай через рейз із пізньої позиції з будь-якою або не надто сильною рукою.

Лімп (Limp) – пасивний вхід у гру на префлопі колом великого блайнда замість підвищення.

Напівблеф (Semi-bluff) – ставка чи рейз із рукою, яка наразі слабка, але має хороші шанси посилитися в майбутніх вулицях.

Рестіл (Resteal) – агресивний ре-рейз із блайндів проти відкриття з пізньої позиції, зазвичай як відповідь на спробу стилу.

Сет-майнінг (Set mining) – стратегія, коли гравець колує префлоп-рейз із кишеньковою парою, сподіваючись зібрати сет на флопі та виграти великий банк.

Слоу-плей (Slow play) – повільний розіграш сильної руки з навмисним заниженням активності, щоб заманити суперників у банк.

Флоат (Float) – кол ставки опонента на одній вулиці без сильної комбінації з планом відібрати банк на наступній вулиці агресивною дією.

Хіт-н-ран (Hit and run) – стратегія швидкого виходу з гри після виграшу великого банку, найчастіше у кеш-покері.

Чек-біхайнд (Check-behind) – перевірка (чек) у позиції після того, як усі суперники перед вами теж пропустили торги.

Чек-рейз (Check-raise) – спочатку чек, а після ставки суперника – рейз у тій же вулиці, щоб збільшити банк або створити тиск.

Чек-фолд (Check-fold) – тактика, коли гравець чекає, але у відповідь на ставку суперника одразу пасує.

Типи гравців у покері

Гравці за покерним столом дуже різняться – від новачків до професіоналів – і кожен стиль має свою стратегію та психологію. Нижче наведено найвідоміші характеристики, які допомагають зрозуміти опонентів і адаптувати власну тактику.

Автовідповідач (Autoresponder), Телефон (Phone) – гравець, що регулярно піддається експлуатації: часті коли та слабка стратегія дозволяють йому постійно втрачати фішки сильнішим гравцям.

Акула (Shark) – досвідчений хижак за столом: агресивний, чіткий, грає гнучко і використовує слабкості суперників з максимальною ефективністю.

Гріндер (Grinder) – покерист, який систематично грає велику кількість роздач або турнірів, зазвичай на низьких чи середніх лімітах, з метою отримання стабільного, але відносно невеликого прибутку. Гра гриндера більше ґрунтується на обсязі та дисципліні, ніж на ризикованих або креативних рішеннях.

LAG (Loose-Aggressive) – дуже активний стиль, що поєднує широкі руки та агресію. Часто захоплює банки блефами, але може бути непередбачуваним.

Лімпер (Limper) – пасивний гравець, що рідко ініціює підвищення, зазвичай просто колує, не показуючи агресії.

Лузовий (Loose) – грає багато стартових рук; часто входить у банки без сильної комбінації, прагнучи тиснути на суперників у ситуаціях, коли вони проявляють слабкість.

Маніяк (Maniac) – неймовірно агресивний та нестабільний покерист: ставить і рейзить завжди, часто із слабкими руками, створюючи хаос у грі інших.

Ніт (Nit) – ультраконсервативний гравець: грає лише тоді, коли стартова комбінація дає йому максимальну перевагу, та рідко ризикує без вагомої причини.

Регуляр (Regular) – гравець зі стабільною стратегією та хорошим досвідом. Його дії передбачувані, але точні.

Скала (Rock) – надзвичайно тайтовий гравець – грає виключно з сильними руками.

TAG (Tight-Aggressive) – стиль, коли обирають лише сильні руки, але грають їх агресивно, не даючи суперникам «дихати».

Тайтовий (Tight) – схожий на скалу, не схильний до ризику, активується лише при хорошому шансі.

Фіш (Fish) – слабкий або недосвідчений гравець, який часто робить помилки, грає емоційно, легко дає забрати у себе фішки.

Хайролер (High Roller) – покерист з великим банкролом, як правило – професіонал або дуже заможний. Грає на високих ставках без шкоди для себе.

Показники

У покері для оцінки рівня гри та аналізу ефективності використовують низку статистичних показників. Вони допомагають виявляти сильні та слабкі сторони, будувати оптимальну стратегію та ухвалювати обґрунтовані рішення на дистанції. Нижче наведено ключові метрики, які найчастіше застосовують у турнірному та кеш-покері:

ABI (Average Buy-In) – середній бай-ін гравця у турнірах. Використовується для оцінки рівня ігор, планування банкролу та аналізу результатів.

ATS (Attempt to Steal) – показник відсотка ситуацій, коли гравець намагається «вкрасти» блайнди рейзом із пізніх позицій (CO, BU, SB) на префлопі. Використовується для оцінки агресії на префлопі та здатності тиснути на суперників у вигідних позиціях.

AFS (Average Field Size) – середній розмір поля, тобто кількість учасників у турнірах, де бере участь гравець. Дає змогу оцінити складність змагань і визначити, наскільки часто гравець стикається з великими чи малими полями.

bb/100 – вінрейт, середня кількість великих блайндів, виграних або програних за 100 роздач.

ChipEV – математичне очікування від дії, виражене у фішках, а не в грошах. Використовується переважно для турнірів із принципом «переможець забирає все».

EV (Expected Value) – математичний прогноз прибутковості конкретного рішення в грі. Значення може бути додатним (прибутковим) або від’ємним (збитковим). Для фолду EV завжди дорівнює нулю, адже немає ризику додатковими фішками, але й не можна виграти банк.

EVbb/100 – очікувана середня кількість великих блайндів, виграних за 100 роздач.

PFR (Preflop Raise) – статистичний показник, який відображає, у скількох роздачах гравець підвищував ставки на префлопі. Враховує всі види підвищень – від OR до ререйзів, 3-бетів, 4-бетів, сквізів та ол-інів.

RFI (Raise First In) – метрика, що фіксує частоту відкриваючих рейзів на префлопі, коли до гравця всі суперники вже скинули карти.

ROI (Return on Investment) – показник рентабельності гри, який показує відсоток прибутку від участі у турнірах відносно їхньої вартості. Наприклад, якщо покерист інвестував $250, а виграв $500, то його ROI становить 100%.

SPR (Stack-to-Pot Ratio) – співвідношення ефективного стека гравця до поточного розміру банку. Використовується для оцінки того, наскільки доцільно ризикувати фішками у конкретній роздачі та які лінії гри обрати.

VPIP (Voluntarily Put Money in Pot) – показник, що відображає відсоток роздач, у яких гравець свідомо вклав фішки в банк на префлопі. До нього зараховуються колли, рейзи, ререйзи, лімпи та сквізи, але не враховуються обов’язкові блайнди.

WTSD% (Went to Showdown Percentage) – частка роздач, у яких гравець дійшов до шоудауну після того, як побачив флоп, незалежно від результату.

WWSF% (Won When Saw Flop) – відсоток роздач, у яких гравець виграв банк після перегляду флопа, незалежно від того, дійшло до шоудауну чи ні.

W$SD% (Won Money at Showdown) – відсоток випадків, коли гравець отримав виграш на шоудауні.

Позиції за гральним столом

У покері позиція гравця визначає порядок його дій відносно дилера та суттєво впливає на стратегію розіграшу. Чим пізніше учасник роздачі діє, тим більше інформації він має про дії суперників, а отже – тим більше можливостей для вигідних рішень. Нижче наведено основні позиції, що використовуються в кеш-іграх та турнірах.

UTG (Under the Gun) – перша позиція після великого блайнда. Учасник роздачі, що діє першим на префлопі, тому змушений обирати лише сильні стартові руки.

UTG+1 – наступна позиція після UTG. Також вважається ранньою, тому вимагає тайтового стилю гри.

MP (Middle Position) – середня позиція за столом. Гравець має трохи більше свободи у виборі стартових рук, ніж в ранніх позиціях, але все ще обмежений браком інформації.

HJ (Hijack) – передбатонна позиція. Часто використовується для крадіжки блайндів, оскільки до моменту дії залишається лише кілька суперників.

CO (Cutoff) – позиція праворуч від батона. Вигідне місце для агресивної гри та крадіжки блайндів, особливо якщо батон пасивний.

BTN (Button) – батон або позиція дилера. Найвигідніше місце за столом, оскільки цей учасник роздачі діє останнім на всіх постфлоп-етапах.

Малий блайнд (Small Blind) – це позиція за столом, що розташована безпосередньо ліворуч від дилера (батона) і праворуч від великого блайнда.

Великий блайнд (Big Blind) – це місце за столом, яке знаходиться безпосередньо зліва від малого блайнда.

Інші терміни

Бед біт (Bad beat) – ситуація, коли гравець програє маючи сильну стартову руку або комбінацію.

Хедзап (Heads-up) – Гра один на один.

Рейкбек (Rakeback) – повернення частини сплаченої комісії гравцеві. Є частиною програми лояльності покер румів і заохочує гравців більше грати.

Пушбот (Pushbot) – стиль гри з дуже коротким стеком (приблизно до 20 великих блайндів), за якого оптимальна стратегія зводиться майже виключно до двох дій – пуш (ол-ін) або фолд, без проміжних ставок і складних розіграшів.

Андердог (Underdog) – гравець із низькими шансами на перемогу в даній роздачі – але який все ще має шанс на виграш.

Слоуролл (Slowroll) – затягування показу очевидно виграшної комбінації на шоудауні або зволікання з колом, що вважається порушенням етикету.

Лінія (Line) – обрана послідовність дій гравця в роздачі на всіх вулицях, що формує загальну стратегію її розіграшу.

Бекер (Backer) – інвестор, який фінансує гру іншого гравця (стає «спонсором»), поділяючи прибуток і ризики.

GTO (Game Theory Optimal) – стратегія гри, побудована на принципах теорії ігор, яка робить гравця невразливим до експлуатації суперниками. GTO передбачає збалансоване співвідношення блефів і велью-ставок, вибір оптимальних розмірів ставок та частот дій у різних ситуаціях, щоб у довгостроковій перспективі мінімізувати можливі втрати незалежно від стилю опонента.

Експлойт (Exploit) – використання слабкостей суперника для отримання переваги.

Сленгові вирази у покері

У покерній спільноті, особливо в онлайн-грі, активно використовується власний покерний жаргон. Частина цих виразів описує конкретні ігрові ситуації та стратегії, інші – це емоційні реакції чи скорочення для швидкого спілкування у чаті. Нижче наведено популярні приклади покерного сленгу та їх значення.

Бабл-бой (Bubble-boy) – учасник, який вилетів з турніру прямо перед потраплянням у призову зону.

Бамхантинг (Bumhunting) – свідома стратегія вибору столів або опонентів із явно нижчим рівнем гри, щоб отримати перевагу та максимізувати прибуток.

Мерж (Merge) – ставка або розіграш руки середньої сили так, щоб суперник міг сприйняти її як дуже сильну або як блеф, створюючи невизначеність.

Ранаут (Runout) – послідовність відкриття карт на борді (флоп, тьорн, рівер), що формує фінальну комбінацію.

Сакаут (Suckout) – ситуація, коли гравець із гіршою рукою виграє роздачу завдяки щасливій карті на пізніх вулицях.

Donk – гравець, який робить нелогічні або слабкі ходи; також може означати несподівану ставку від гравця без ініціативи.

Бродвей (Broadway) – назва найстаршого стріту у покері – комбінації від десятки до туза (10-J-Q-K-A). Це стріт найвищого рангу, який сильніший за будь-який інший стріт. Бродвей є популярним терміном у покері, що також стосується високих карт: так, “бродвейними” називають п’ять найстарших карт колоди. Важливо: якщо стріт Бродвей складається з карт однієї масті, то це вже Роял-флеш – найсильніша покерна комбінація. Збір бродвею на практиці означає дуже сильну руку, особливо якщо вона не програє потенційному роял-флешу.

Колесо (Wheel) – розмовна назва наймолодшого стріту в покері – комбінації від п’ятірки до туза: A-2-3-4-5. Такий стріт ще називають “малий стріт”, а англійською його прозвали Wheel (“колесо”), оскільки тут туз виступає в ролі найменшої карти. Комбінація колесо є найслабшим стрітом за рангом (5-стріт), але може мати особливе значення в різних варіаціях покеру. В лоубол-покері (де метою є зібрати найнижчу руку) колесо взагалі одночасно є і наймолодшою стріт-комбінацією, і натсовою (найкращою) low-комбінацією.

Натс (Nuts) – сленгове означення найкращої можливої руки в даній роздачі, яка гарантує виграш. Натсовою називають комбінацію, яку за конкретної ситуації не може побити жоден з опонентів. Термін “натсовий” використовують як прикметник для позначення чогось найкращого (наприклад, “натсовий флеш” – найвищий можливий флеш).

Тягнути (Draw) – продовжувати гру з неповною комбінацією, очікуючи, що наступні карти на столі її посилять.

Поширені запитання

Чи однаково тлумачаться терміни в онлайн- та офлайн-покері?

Переважно так, але деякі вирази стосуються лише конкретного формату. Наприклад, «таймбанк» актуальний для онлайну (додатковий час на рішення), а «читати тіло» – переважно для живої гри, коли аналізують мову тіла опонента.

Які скорочення найчастіше використовують у чатах під час гри?

Серед найпопулярніших – GG (good game), NH (nice hand), TY (thank you), WTF (what the f**k), OMG (oh my God).

Чи існують покерні терміни, які використовують лише в Україні?>

Так, у регіональних спільнотах іноді з’являються власні вирази, наприклад «пересидіти» (грати надто тайтово) або «завезти стек» (програти всі фішки). У міжнародному середовищі вони можуть бути незрозумілими.

Чи є терміни, які вийшли з ужитку?

Так, наприклад, Dead Man’s Hand – комбінація з двох тузів і двох вісімок, яку за легендою тримав ковбой Вайлд Білл Гікок перед смертю. Сьогодні цей термін згадують переважно в історичному або культурному контексті.

Чи можна створювати власні терміни в покерній спільноті?
Так, і це часто трапляється. Якщо вираз швидко підхоплюють інші гравці, він може стати частиною сленгу, як це було з «бамхантингом» або «пушботом».